А чи знали Ви що перші свідчення про стоматологію, записані ще в 7000 р. до н.е.? Цивілізація долини Інду лікувала зуби за допомогою спеціального дриля.

Пізніше, в 5000 р. до н.е. шумерський текст описує «зубного хробака» який став причиною карієсу зубів.
Легенди про хробака містяться вже і в давніших свідченнях Гомера, і вже до кінця 14 століття хірург Гі де Чілак писав, що саме хробаки є причиною карієсу і руйнування зубів.

Стародавні грецькі вчені Гіппократ і Арістотель писали про стоматологію, у тому числі лікування зруйнованих зубів і захворювань ясен, вилучення зубів щипцями. Деякі кажуть, що перше використання стоматологічних приладів або мостів походить від етрусків вже з 700 до н.е.

Єгиптяни прив'язували замінники зубів золотим дротом. Римський теоретик медицини Авл Корнелій Цельс докладно описав захворюваня порожнини рота, стоматологічні процедури, а також використання наркотичних речовин для знеболювання.

 

Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на площі Ринок, 16 поряд з популярною в місті дроґерією Б. Фалька. Ці будинки, так званий "єврейський квартал", були знищені в 1942 р. Перед тим, як почати практику стоматолога й зубного техніка в Станиславові, Вайнґартен працював у відомих спеціалістів Відня й Берліна і переймав у них передовий досвід. Пізніше лікар також регулярно їздив до Берліна, щоб підвищувати свою кваліфікацію.

Він успішно застосовував "американську" систему зубного протезування, в його майстерні пацієнтам встановлювали позолочені й каучукові зубні протези, містки, коронки. Каучукові протези були досить комфортними й еластичними, але їх доводилось постійно зберігати в склянці з водою, щоб матеріал не пересихав і на ньому не утворювались тріщини.

 

Все ж якість тодішніх протезів була суттєво гіршою, ніж сучасних, тож для більшого комфорту пацієнтам пропонували спеціальні насадки, які зменшували тиск на ясна і не давали протезу випасти з рота під час сміху, кашлю чи співу. Випадки, коли протез несподівано випадав, були не рідкістю навіть у вищому товаристві й ставали предметами анекдотів. Наприклад, у ті часи була популярна байка про одного світського лева, який розмовляв з дамою на балу, а коли засміявся, його зубний протез випав їй просто в декольте.